Проба пера
Наша школа
Газета "Світло"
|
Мої Гаї
Мене вітри сибірські колисали
І не будили вранці солов’ї.
А мама мені казку розказала,
Що в Україні є мої Гаї.
Мої Гаї, село моє кохане,
До вас навіки повернулась я.
Моя любов ніколи не зів’яне,
Бо з вами доля сплетена моя.
Пливуть літа в нестримному потоці,
Відходять люди, серцю дорогі.
Село ж цвіте, росте на кожнім кроці,
Немов ріка, що вийшла з берегів.
Тут рідне все і важко пережите,
І не забуте, і таке святе...
Свої Гаї не зможу залишити,
І щиро Богу дякую за те.
22.09.2000 р.
|
Вірші
Мої Гаї
Червоні маки і волошки сині
В реанімації жахлива тишина
Моя доля - наче птах
Шевченко
|