Народився 19 травня 1931 року в селі Гаї за Рудою Зборівського району Тернопільської області в сім'ї коваля і кравчині. Батько і мати мали початкову освіту, але вельми дбали про те, щоб діти були вчителями. Так воно і сталось.

Після закінчення початкової школи у селі Гаї за Рудою, семиріяної у Гаях Розтоцьких, середньої у Залізцях Зборівського району Іван здобув спеціальність викладача української мови та літератури у Кременецькому державному педагогічному інституті у 1955 році.

З 1955 року по 25 серпня 1959 року працював вчителем по спеціальності Королівській середній загальноосвітній школі, де одружився з випускницею Ніжинського педінституту ім.М.В.Гоголя Людмилою Раєцькою.

В березні 1959 року народилася дочка Лариса, молоде подружжя переведено на роботу у Підгаєцьку середню школу-інтернат. У 1962 році - у місто Чортків,а в 1967 році - у місто Тернопіль.

З липня 1975 року по квітень 1982 року працював директором восьмитічної школи у селі Великі Гаї Тернопільського району. Був закоханий у рідну мову і літературу. Зацікавлював учнів своїми віршами і грою на скрипці. У 1962 році народилася друга дочка Алла, яка після закінчення Тернопільського педінституту стала вчителькою початкових класів.

6 червня 1992 року вийшов на пенсію.

Завжди користувався належним авторитетом, повагою серед вчителів, батьків і громадськості по місцю роботи. Як творчий працівник мовно-літературного хисту, як організатор літературної студії "Веселка" у Великогаївській школі. Добре дбав про розвиток у дітей творчих здібностей. Свої вірші, пісні, статті надсилав у "Вільне життя", "Подільське слово", "Літературний альманах "Тернопіль"" та інші органи місцевої преси.

Збірки