√оловна

Ћ≥тератори

ѕроба пера

Ќаша школа

√азета "—в≥тло"

√алина ЋисеЇва.
—в¤то св≥тла у УЋ≥тературн≥й кавТ¤рн≥Ф. √азета Уѕод≥льське словоФ.

     ажуть, що Усв≥тлихФ людей не буваЇ. Ќеправда! Ѕо до нас у школу зав≥тала така людина ≥ подарувала нам св¤того св≥тла.

    ’то побував на презентац≥њ книжки У—в≥т, ¤кий ¤ люблюФ ¬алентини —емен¤к- Ўтангей, знаЇ, про що мова. “акоњ дружньоњ та св≥тлоњ атмосфери, що панувала в каб≥нет≥ украњнськоњ мови ≥ л≥тератури на зас≥данн≥ УЋ≥тературноњ кавТ¤рн≥" на початку березн¤, ¤ вже давно не в≥дчувала. Ќав≥ть сонце того дн¤ св≥тило ¤кось по Ц ≥ншому. Ћунали в≥рш≥ авторки ≥ додавали кожному впевненост≥ та сили, в≥ри в майбутнЇ, в≥ри в св≥тло своЇњ душ≥, в≥ри в людей, ¤к≥ тебе оточують. “ак, бути св≥тлом не легко, але запалюють в соб≥ його У ожну митьФ (р¤док з книги) Ц п≥д силу кожному з нас.

    «авжди приЇмно бачити людину, ¤ка нав≥ть серед с≥рих будн≥в збер≥гаЇ в душ≥ мир ≥ спок≥й, сп≥лкуЇтьс¤ з своњм јнгелом Ц’оронителем ≥ розпов≥даЇ про це ≥ншим. “акою людиною Ї пан≥ ¬алентина. “акими людьми й станемо мию, ¤к т≥льки зрозум≥Їмо, що в≥дкрит≥сть ≥ щир≥сть Цце Ї св≥тло. —в≥тло, ¤ке потр≥бно в≥дшукати в соб≥ —в≥тло, ¤ке подарував кожному √осподь, просто ми не завжди памТ¤таЇмо про нього, ¤к про —в≥тло ≤стини. ѕамТ¤таЇте, про ™вгена —еверестюка Ї так≥ р¤дки:

Ќеси в≥ру поки здолаЇш ≥ доки нестимеш доти житимеш! —в≥тись над≥Їю попри все. ƒоки св≥тити, доти житимеш! —в≥тись над≥Їю попри все. ƒоки св≥титимеш доти житимеш! –оздавай себе Цлюби, доки роздаватимеш, доти житимеш, доти житимеш!

    —аме так Ц з в≥рою, над≥Їю ≥ любовТю Ц йде житт¤ ¬алентина —емен¤кЦЎтангей. Ућамо, ти сонцеФ, - сказав њй колись пТ¤тир≥чний син. √ригор≥й —коворода також у св≥й час також навчав: Уѕ≥знаЇш ≥стину Ц вв≥йде тод≥ у кров твою сонцеФ. ” кожн≥й людин≥ Ї сонце, - писав —ократ, - т≥льки не треба його гаситиФ.

    ј ¤ке наше внутр≥шнЇ? ¬≥дрази виникаЇ безл≥ч запитань. як жити правильно? як навчитись слухати себе, своЇ серце? як любити св≥т у такий важкий ≥ жорстокий час, ¤кий щодн¤ випробовуЇ нас на м≥цн≥сть характеру, на здоровий глузд, на мудр≥сть, на ≥нтелект, на житт¤? —аме на ц≥ хвилююч≥ питанн¤ можна знайти в≥дпов≥д≥ у в≥ршах, новелах, роздумах статт¤х п. ¬алентини.

    –озгл¤даючи њњ художн≥ фотороботи бачимо щир≥сть, в≥дкрит≥сть. ÷¤ ж≥нка безв≥дмовна, милосердна, уважна, готова будь-¤коњ хвилини прийти на допомогу, а ще пост≥йна ≥ над≥йна. «емл¤чка великого  обзар¤, шанувальниц¤ слова, серце ¤коњ наповнене безмежною любовТю до р≥дноњ земл≥, њњ ≥стор≥¤, людей, природи.

    ƒуже вдалим доповненн¤м до творчоњ веч≥рки були духовн≥ п≥сн≥ у виконанн≥ ќл≥ Ћешк≥в та Ќатал≥ ѕроцишин з УќбновиФ.

ƒата

—“ј““≤

1. √алина ЋисеЇва. —в¤то св≥тла у УЋ≥тературн≥й кавТ¤рн≥Ф. √азета Уѕод≥льське словоФ.
   
   
2. √алина ЋисеЇва. ƒайте дорогу молодим.